даркнет сайт Заозёрный МЯУ-МЯУ VHQ

Дорогие друзья! Сегодня я хочу поделиться с вами своей историей, которая произошла не так давно. Для начала, я хочу предупредить вас, что мой рассказ будет полон сленга и жаргона, используемых наркоманами или гопниками. Поэтому, если вы не сильны в этой теме или не любите такую речь, можете прекратить чтение. Все началось с моей промокашки, когда мне захотелось попробовать что-то новое. Что-то, что подымет меня на новый уровень в мире наркотиков. Несколько закладок, которые я ранее попробовал, уже не давали такого эффекта, как раньше. Я был на стыке двух миров - мира наркотиков и мира искухи. Тогда мой бро, вляпавшийся ранее и находящийся в теме гораздо больше меня, посоветовал мне попробовать ЛСД кислоту. Он сказал, что это настоящий трип, которого я еще не испытывал. Искушение было слишком сильным, и я решил попробовать. Я связался с своим поставщиком и узнал, что он может достать качественный ЛСД 25. Мои грязные пятки понесли меня к нему, и через косяк я получил мой заказ. Не могу сказать, что я сразу же решил принять ЛСД, ведь я знал, что эта штука серьезная и требует особого подхода. После того, как я собрался с духом, я принял ЛСД. Вскоре, я почувствовал, как оно начало действовать. Я оказался в совершенно новом мире, мире, полном необычных форм и цветов. Мое сознание было расширено до невероятных пределов, и я начал видеть вещи, которые никогда раньше не замечал. Через некоторое время я понял, что я готов сходить на выставку картин. Я знал, что в таком состоянии они произведут на меня невероятное впечатление. Я почувствовал, что я художник и могу создать что-то удивительное своими руками. Я зашел в галерею и увидел перед собой прекрасные произведения искусства. Каждый цвет, каждая линия, каждая деталь оживали перед моими глазами. Я был полностью поглощен этими чудесами искусства, и время ни для меня, ни для картин не существовало. Когда я вернулся домой, я чувствовался исполненным новых эмоций и впечатлений. Этот вечер на выставке стал для меня настоящим открытием. Открытием расширенного мира искусства, в котором я никогда не думал, что окажусь. В заключение, я хочу сказать, что каждый из нас ищет что-то свое. Кто-то ищет в наркотиках, кто-то в музыке, кто-то в искусстве. Для меня это был путь через наркотики, который привел меня к искусству. Это могут быть курсы, языковая школа, спорт, путешествия или что-то еще. Главное - это следовать своим мечтам и быть открытыми к новому. Я надеюсь, что мой рассказ поможет кому-то задуматься и принять правильное решение.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!